Watch and track your favorite playlist.
Curated by: jian mam (33 videos)
SALLY MANN (Американка, 1951) відома своїми широкоформатними чорно-білими фотографіями власних дітей, пейзажів, піднесених та тривожних, які натякають на швидкоплинність часу, родинні зв’язки довші за життя, пам'ять та смерть. Почала вивчати фотографію наприкінці 1960-х років, відвідуючи Йосемітську галерею Анселя Адамса в Каліфорнії, а також школу Путні та коледж Беннінгтон, обидва в штаті Вермонт. У 1974 році вона отримала ступінь бакалавра від Hollins College, Roanoke, Virginia, а наступного року – ступінь магістра творчого письма. Її творча кар'єра почалася зі знімка оголеної однокласниці. Популярність прийшла до неї після публікації фото книжок «В 12» та «Найближчі родичі» (Immediate Family (Aperture, 1992) At Twelve (Aperture, 1988). At Twelve – фотографічне дослідження юних дівчат на порозі зростання. В книзі «Найближчі родичі» 65 кадрів зі звичайного життя дітей та чоловіка сім'ї Саллі. Іноді її кадри сприймались як суперечливі і не завжди знаходили порозуміння в суспільстві Америки. Наприклад, знімки своїх оголених дітей, які критикували християне, Саллі зовсім не вважала чимось протиприродним. Вона бралася за різні жанри фотографії, у тому числі і пейзажі, які також викликали часом полярні думки. Ті кадри, в яких авторка бачила невинність, безтурботність дитинства і красу, пуританська Америка сприймала як порушення межі дозволеного. Манн використовує широкоформатні камери, іноді з пошкодженими лінзами, які допускають витік світла та недосконалості, щоб розкрити неймовірну красу своїх об’єктів. Старовинні фотопроцеси вимагають експонування та проявлення плівки протягом 15 хвилин. Обмежений контроль над процесом призводить до того, що Манн описує як «щасливі випадковості» у своїй роботі. Між 1984 та 1994 роками вона працювала над серією Family Pictures, яка фокусувалася на її трьох дітях, які тоді були молодші за дванадцять років. Серія відображає звичайні моменти – гру, сон та їжу, а також «великі» теми – смерть, сексуальність та материнство. Від 1999 до 2012 року Манн фотографувала моменти художнього життя у студії Cy Twombly в Лексінгтоні. З кінця 1990-х років до 2000-х років Манн працює на темою американського Півдня, фотографуючи в Алабамі, Міссісіпі та Луїзіані для своєї серії Deep South (2005), а також бойові поля Громадянської війни для Last Measure (2000). Її довгостроковий інтерес до тем смерті, часу та розкладу проявляється і в What Remains (Bullfinch Press, 2003), п'ятичастинному дослідженні смертності, яке охоплює від зображень розкладаючогося тіла її улюбленого грейхаунда до фотографій місця, де збройний злочинець помер від самогубства на її земельній ділянці. У 2003 році Манн почала документувати вплив м'язової дистрофії у свого чоловіка Ларрі. Ці відверті та чесні портрети, які пізніше стануть серією Proud Flesh (2009), нагадують класичну скульптуру, фіксуючи чоловічий образ у драматичні моменти.Останній великомасштабний проект Манн, A Thousand Crossings, далі досліджує складну культурну ідентичність американського Півдня, а також відносини Манн з її місцем народження - регіоном, що багатий на літературні та художні традиції. Виставка, над якою вона працювала з 2006 року, дебютувала в Національній галереї мистецтв у Вашингтоні у 2018 році та з тих пір мандрує широко по Сполучених Штатах та за кордоном, у Парижі.Манн є стипендіатом Гуггенхайма та трьохразовим отримувачем стипендії Національного фонду мистецтв. У 2001 році журнал Time назвав її "найкращим фотографом Америки". У 2021 році вона отримала Prix Pictet за проект «Blackwater» та була відзначена в Міжнародній залі слави фотографії. Її життя та творчість були предметом двох документальних фільмів, як от Blood Ties (1994) та What Remains: The Life and Work of Sally Mann (2004). У 2022 вона отримала міжнародну премію Lucie Award за досягнення в образотворчому мистецтві. Чи ви вже читали її повну мудрості та гумору книгу ArtWork 2005? https://photoschool.ua/ua/club/articles/1483-100-best-photographers#SALLY_MANN